- співумисник
- -а, ч., книжн.Співучасник у злочинному замірі; спільник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
співумисник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
співумисниця — і, книжн. Жін. до співумисник … Український тлумачний словник
спільник — I (той, хто, поділяючи чиї н. погляди, думки, бере / може взяти спільно з ним участь у чому н.), прибічник, поплічник; співучасник (той, хто спільно з ким н. бере участь у чомусь); пособник, полигач, співумисник, посіпака, підпомагач (той, хто… … Словник синонімів української мови